- осмілений
- -а, -е, рідко.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до осмілити.2) у знач. прикм. Який осмілів, позбувся почуття страху.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
осмілений — дієприкметник рідко … Орфографічний словник української мови
осміленість — ності, ж. Абстр. ім. до осмілений … Український тлумачний словник